Надсекретний фільм Стівена Спілберга про НЛО отримав офіційну назву та перший трейлер.
Disclosure Day (День викриття) став першим новим фільмом Спілберга з часів “Фабельманів” 2022 року і повернув 78-річного оскароносного режисера до жанру НЛО — після “Близьких контактів третього ступеня” (1977), “Іншопланетянина” (1982) та “Війни світів” (2005).
Цікаво, що проєкт, знятий у Нью-Джерсі та його околицях, тримався в таємниці набагато ретельніше, ніж більшість попередніх робіт режисера. Маркетингова кампанія стартувала лише днями: у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі з’явились білборди з написами “все буде розкрито”. Власне, це лише посилило теорії змови прихильників НЛО, які розглядають твори Спілберга як доказ того, що людство поступово готують до розкриття урядом США таємниць про інопланетне життя.
“Я не вірю, що ми самотні у Всесвіті”, — говорив раніше сам режисер. “Я думаю, що математично неможливо, щоб ми були єдиним розумним видом у космосі”.
Сюжет та інші подробиці Disclosure Day не розголошують. Відомо, що головні ролі взяли на себе Емілі Блант, Джош О’Коннор, Колман Домінго, Колін Ферт, Ваятт Рассел та Ів Х’юсон. Фільм також возз’єднує Спілберга зі сценаристом Девідом Кеппом після “Війни світів” та “Парку Юрського періоду”.
В трейлері можна побачити Блант в ролі однієї з завжди усміхнених ведучих новин, аж раптом з нею починає коїтись щось дивне просто у студії, за чим спостерігають режисери та глядачі. На цьому власне сцена переривається, а далі нам показують кадри з містянами, що тримають в руках смартфони з ввімкненим ліхтарями; урядовців перед екранами спостереження; якісь незрозумілі експерименти; слід у полі, наче від летючої тарілки; а також втечі та перегони й силуети диких тварин поряд з маленькою дівчинкою.
Кінотеатральна прем’єра Disclosure Day призначена на 12 червня 2026 року.
На сайтах-агрегаторах рецензій з’явились перші оцінки для “Аватар 3” і вони, м’яко кажучи, лишають бажати кращого — якщо зважати на гігантський бюджет і рейтинги попередників.
Для порівняння: оригінальний “Аватар” мав оцінку в 81% та 83 бали відповідно, тоді як другий фільм оцінили в 76% та 67. Фактично триквел отримав найнижчий рейтинг у франшизі.
Якщо поглянути на рецензії “Аватар 3”, то оцінки виправдовують відсутністю новизни: в Techradar назвали стрічку “вогняною” версією “Шляху води”, а Variety зазначив, що Джеймс Кемерон пропонує “нові варіації вже не нового бачення”. Звісно і без похвали не обійшлось: Deadline, до прикладу, пише, що “Вогонь і попіл” є “військовою епопеєю на всі віки” і підіймає екшен на нові висоти. Далі наведемо ще кілька найяскравіших цитат з рецензій.
“Дивно переглядати новий фільм Кемерона, який здається чимось, що ми вже бачили раніше. Підозри були, коли було оголошено про одразу чотири продовження, але й вони не підготували мене до реальності спостереження за тим, як один з найвидатніших дослідників кіно ходить по колу протягом трьох годин, навіть якщо Кемерон — будучи Кемероном — природно знаходить спосіб зробити цю подорож новою та часом бадьорою”, — Девід Ерліх, IndieWire.
“Третій розділ “Аватара” вивергається вулканічним світотворенням та бурхливими діями, проте залишається величезним, сліпучим видовищем у пошуках емоційної сюжетної лінії”, — Пітер Бредшоу, The Guardian.
“Фільм не тільки такий же чудовий, як і його попередники (я б сказав, навіть більше), і сповнений екшену та видовищ, це також найконцептуальніше захоплююча та відверто емоційна частина трилогії. За всіма намірами та цілями, це найкраща з усіх”, — Білл Брія, SlashFilm.
“Моя єдина проблема з фільмом полягає в тому, що він викликав у мене відчуття дежавю. Деякі візуальні ефекти та сюжетні моменти дуже близькі до попередніх, аж до того, що це майже здавалося видаленими сценами або альтернативними дублями, перемежованими новим матеріалом. Але, дивлячись на попередні роботи Кемерона, можна сміливо припустити, що це особливість, а не помилка… Я б сказав, що сиквели режисера мають тенденцію до посилення; замість того, щоб взяти знайому концепцію, тему чи візуальний образ і представити її як перевернуте дзеркальне відображення, його роботи беруть щось, що ми знаємо, і представляють грандіознішу, більш оперну версію”, — Макс Сковілл, IGN.
“Якби назва “Одна битва за іншою” ще не була зайнята, вона могла б чудово підійти для третьої частини масштабної науково-фантастичної пригоди Джеймса Кемерона про блакитних людей. Так, фільм пропонує видовищність гігантського масштабу, технологічну майстерність і практично безперервний екшн за участю надмірно кваліфікованих і здебільшого невпізнанних акторів. Та водночас, це найбільша одноманітна частина в серії з відчуттям втоми і повторів, які важко ігнорувати”, — Девід Руні, Hollywood Reporter.
Російська диктатура продовжує обмежувати своїх громадян у джерелах інформації, альтернативних офіційній пропаганді. Держава-агресор вже заблокувала Instagram, Facebook, WhatsApp, Discord і Viber. Не пошкодували навіть популярну серед молоді гру Roblox, побачивши в ній “пропаганду ЛГБТ”.
YouTube, хоч і сильно уповільнений, залишався однією з останніх вільних платформ, яка не підлягає контролю режиму Путіна, але й він скоро буде повністю заблокований.
Російські ЗМІ цитують заступника голови комітету держдуми з IT і зв’язку Андрія Свінцова, який заявив, що протягом пів року-рік YouTube буде повністю заблокований на території країни, через те, що начебто керівництво платформи продовжує “цілеспрямовані дії проти росії і її громадян”. Перекладаємо: платформа не розблоковує канали російських пропагандистів і не повертає їм монетизацію, однак головна небезпека для режиму — свобода YouTube, яка дає доступ до об’єктивної інформації.
Таким чином, VPN стає єдиним способом росіян зазирнути у вільний світ.
Довідкове фото підводного човна “Варшав’янка”. Джерело: Google
Служба безпеки України (СБУ) провела унікальну спецоперацію в порту Новоросійська (росія), в результаті якої вперше в історії підводний дрон завдав критичних пошкоджень підводному човну.
Що відомо
Оператори СБУ змогли провести підводні дрони Sub Sea Baby через захисні загородження, які прикривають військовий порт Новоросійська, та підірвали підводний човен класу 636.3 “Варшав’янка” (за класифікацією НАТО — Kilo).
В результаті вибуху субмарина отримала критичні пошкодження і фактично виведена з ладу.
На борту підводного човна знаходилися чотири пускові установки крилатих ракет “Калібр”, якими ворог завдавав удари по території України, в тому числі і по об’єктах цивільної та енергетичної інфраструктури.
Вартість підводного човна класу “Варшав’янка” близько $400 млн. Цей клас підводних човнів також відомий під назвою “Чорна діра” через здатність їх корпусу поглинати звуки і залишатися малопомітним для сонарів.
Це була спільна операція 13-го Головного управління військової контррозвідки СБУ та Військово-морських сил України. В якості доказу СБУ опублікувало відео враження підводного човна.
Помилка змушує застосунок “Фото” в iOS 26 “думати”, що до знімка застосували колірний фільтр / 9to5mac
Користувачі iPhone з iOS 26 почали помічати дивний баг у застосунку “Фото”. Частина зображень у бібліотеці виглядає так, ніби на них наклали насичений червоний фільтр. Найчастіше це стосується фотографій, зроблених на смартфонах під управлінням Android і згодом перенесених на iPhone.
Особливість помилки в тому, що вона проявляється не одразу. Поки користувач просто гортає галерею, усе виглядає нормально — мініатюри зображень зберігають правильні кольори. Проблема з’являється лише після натискання на конкретне фото та збільшення масштабу. Саме в цей момент поверх зображення виникає червонуватий відтінок, який спотворює реальні кольори.
Схоже, що незалежно від першопричини, помилка змушує застосунок “Фото” в iOS 26 “думати”, що до знімка застосували колірний фільтр. Добра новина полягає в тому, що виправити ситуацію можна буквально за кілька секунд і без сторонніх програм.
Щоб повернути фото до початкового вигляду, потрібно відкрити проблемне зображення, натиснути кнопку “Редагувати”, а потім вибрати “Повернути”. Після цього система скасує уявні правки, прибере червоний відтінок і відобразить фото так, яким воно було спочатку.
Поки що незрозуміло, за яких саме умов виникає цей баг. Він не виглядає масовим, однак одразу кілька користувачів повідомили про однакову проблему. Спільною рисою всіх “червоних” фото є те, що їх зробили не на iPhone. Це може вказувати на помилку в обробці вбудованих колірних профілів, які iOS 26 інтерпретує некоректно.
Попри дивну поведінку застосунку, серйозних наслідків у цього збою немає. Дані не втрачаються, а самі знімки не пошкоджуються. Хоча шлях “Редагувати → Повернути” виглядає не надто очевидним, наразі це просте й надійне рішення проблеми. Однак він вимагає часу для ручного відкриття та редагування кожного знімка.
Наразі баг із червоним відтінком у “Фото” на iOS 26 радше дратує, ніж шкодить: він не псує файли й легко усувається вручну. Водночас ситуація ще раз показує, що Apple варто уважніше ставитися до сумісності зображень з інших платформ, адже обмін фото між Android та iPhone залишається повсякденною справою для мільйонів користувачів. Особливо після недавньої реалізації швидкого обміну файлами між Android та iPhone.
Disney намагається заохотити глядачів повторно подивитись “Аватар 3″… іншим фільмом.
За повідомленням Hollywood Reporter, студія створила чотири різні тизери “Месники: Судний день” для трансляції на показах “Аватар: Вогонь і попіл”, аби глядачі, що бажають переглянути всі, повторно купували квитки на фільм Джеймса Кемерона.
Кожен з тизерів транслюватиметься протягом 7 днів з 19 грудня, коли стартує кінотеатральний реліз “Аватар 3”. В інтернеті ходять чутки, що відео “Месників” буде тематично пов’язане з продовженням історії про Пандору, але незрозуміло як це обіграють.
Очевидно, третій “Аватар” є надзвичайно важливим релізом для Disney. Фільм з зірковим складом та насиченими спецефектами коштує величезних грошей. Попередники заробили мільярди доларів в прокаті, але чи повторить цей успіх “Вогонь і попіл” — питання. Перші рецензії хвалили візуал, але зазначили, що стрічка не принесла нічого нового. Сам Кемерон говорив, що завершить франшизу третім фільмом, якщо він не заробить достатньо грошей.
“Люди схильні ігнорувати сиквели, якщо це не третій фільм “Володар перснів”… А ще є додатковий удар у вигляді стрімінгів та Covid, який зменшив кількість відвідувачів у кінотеатрах. Зараз це приблизно 75% від кількості у 2019 році”, — говорив режисер.
Наразі для “Аватар 3” прогнозують відкриття на рівні $100 млн, що суттєво менше, ніж в “Шляху води”. Бюджет “Вогню і попелу”, за чутками, перевищив $400 млн, за попередніми розрахунками (без врахування маркетингу) фільм має заробити щонайменше $1 млрд, щоб вважатись прибутковим. Сам Кемерон не уточнив точні цифри кошторису, відбувшись загальними словами про “тонну грошей”.
“Це одна метрична чортова тонна грошей, а це означає, що нам потрібно заробити дві метричні чортові тонни грошей, щоб отримати прибуток. Я не сумніваюся, що цей фільм заробить гроші. Питання в тому, чи заробить він достатньо грошей, щоб виправдати продовження?”.
З 11 грудня в кіно стартували покази різдвяного жахастика “Однієї тихої ночі” — рімейку у свій час скандального, але згодом культового слешера “Тиха ніч, смертельна ніч” (1984). В огляді нижче розповідаємо, що становить нова версія історії про жорстокого Санта-Клауса з сокирою напереваги.
Плюси:
класний фінт стосовно особистості головного героя; достатня кількість кривавих сцен, які зобов’язані бути у такому кіно; окрім біганини з сокирою тут знайшлося місце і для історії про живих людей; відсилки до оригіналу;
Мінуси:
ценаристи не гребують прямувати максимально зручними для себе шляхами, що не йде на користь; зім’ятий фінал, на який не вистачило чи то творчого запалу, чи банально бюджету;
7/10
Оцінка ITC.ua
“Однієї тихої ночі”/ Silent Night, Deadly Night
Жанр різдвяний фільм жахів Режисер Майк П. Нельсон У ролях Роан Кемпбелл, Рубі Модін, Марк Ейчесон, Девід Лоуренс Браун, Девід Томлінсон Прем’єра кінотеатри Рік випуску 2025 Сайт IMDb
Колись малий Біллі Чепмен став свідком жахливої сцени: прямо на його очах санітар будинку для літніх людей, де жив дідусь хлопчика, будучи у костюмі Санти, застрелив з рушниці його батьків. Це наклало серйозний відбиток на хлопця. І тепер, коли Біллі став дорослим лобурякою, кожен грудень він приміряє костюм рожевощокого пузаня, береться за сокиру і направляється кришити на шматки усіх неслухняних хлопчиків і дівчаток.
Цей незмінний ритуал відходить на другий план, коли Біллі опиняється в черговій глушині та знайомиться з першою красунею на селі Памелою. Він влаштовується на роботу до батька дівчини, який тримає крамничку різдвяних сувенірів. Попри маскування під звичайного привітного парубка, зловісний голос всередині буквально закликає Чепмена продовжити свої криваві жнива. Тож цьогоріч напередодні Різдва сніг у містечку точно окропиться червоненьким.
Буквально вчора на сайті вийшла рецензія на фільм жахів “Наглядач”, де фігурували і похмурий санітар у будинку для літніх, і сокира, що безжально впивалася у людську плоть. Щоправда, “Однієї тихої ночі” — жахи дещо іншого штибу; ноги в нього ростуть з однойменного слешера, який вийшов у 1984 році, коли жанр ще переживав свій розквіт. Тодішня прем’єра супроводжувалася потужним бойкотом з боку обурених громадян, що збиралися у натовпи в кінотеатрах та ТЦ і протестували проти показу аморального контенту. Через це стрічку зняли з прокату на багатьох екранах впродовж перших двох тижнів.
Як не дивно, це не завадило фільму заробити якісь гроші, до того ж широкий суспільний резонанс явно посприяв тому, щоб нашуміла новинка обросла культовим статусом. Це, своєю чергою, призвело до появи ще 4 сиквелів, але сьогодні про них вже мало хто згадає.
У 2012 році вийшов перший рімейк від Стівена С. Міллера (якщо вам не знайоме це ім’я, достатньо знати, що кінороб знімав низькобюджетне сміття з пізньої фільмографії Брюса Вілліса та Сталлоне, або, наприклад, торішню маячню під назвою “Ера перевертнів”). І там навіть фігурували імена Джеймі Кінг та Малкольма Макдавелла, та це не зарадило тому, щоб фільм з тріском провалився у прокаті.
Над другим рімейком почали задумуватися у 2020-му, коли пропонувалася ідея задіяти роботизованого Санту-убивцю. Вона була використана, але в іншому фільмі, “Кривавому Різдві” (2022), яке я щиро рекомендую подивитися усім шанувальникам низькобюджетних горорів, де нестача грошей сповна компенсується ентузіазмом творців (приємні кіноманському оку посилання на “Термінатора” додаються).
Пізніше за проєкт взялися люди, відповідальні за ганьбу під назвою “Джиперс Кріперс: Відроджений” (2022), і хвала Богу, що в них нічогісінько не вийшло.
У підсумку за другим рімейком був закріплений постановник сьомого “Повороту не туди” (2021) Майк П. Нельсон, котрий істотно переосмислив каннібальську серію. Те саме він зробив і з “Однієї тихої ночі”, причому цього разу в нього вийшло значно, значно краще.
Розкрити суть цього переосмислення буде натурально злочином проти глядача, адже це становитиме кричущий спойлер. Втім, кожен зацікавлений точно має знати, що тепер історія подається під іншою оптикою, а головний герой дещо складніший. Так, це знову скалічена душа, але водночас не тільки безжальна машина для вбивств. Цей фактор зійде за ковток свіжого повітря і для поточної франшизи, і для маніячно-убивчого жанру в принципі. Бо стрічку тепер і слешером в прямому розумінні ледве назвеш.
Парадоксальним чином це аж ніяк не впливає на кількість кривавих розправ, яких тут в достатку. Це, звісно, не той рівень концентрованого насилля, яким буквально упивався ще один Санта з сокирою чи бензопилою у руках — мова йде про вже культового клоуна Арта з торішнього “Жахаючого”. Але шанувальникам жанру точно буде на що подивитися.
Та головне, в історії знайшлося місце для людських емоцій, а не тільки для біганини з сокирою. Ми встигаємо непогано познайомитися з головними героями та їхніми характерами. А відтак — маємо можливість проникнутися романтичною лінією та долею персонажів. Тобто в комплексі ця історія працює. Разом з тим в окремих моментах сценаристи йдуть шляхом найменшого опору та зловживають зручними для себе маневрами. Але давайте відверто — у кіно такого ґатунку це абсолютно пробачно.
Роену Кемпбеллу пасує закривавлений костюм Санта-Клауса. Три роки тому він претендував на те, щоб стати наступником втомленої ікони слешера Майкла Маєрса у заключній частині “Геловіна”: так недовго і в одному амплуа застрягнути. Рубі Модін теж не звикати до жахів про душогубів — згадуємо веселий “Щасливого дня смерті” (2017), у якому акторка виконала далеко не останню роль.
В цілому у Нельсона вийшло досить свіжо, енергійно, вельми криваво. І в деяких аспектах помітно краще за оригінал. Хіба що притаманні жанру сцени оголення нині не в такій пошані, як 40 років тому. Але ж навряд чи це викличе масові протести з боку незадоволених.
Висновок:
Це гідне переосмислення культового оригіналу — в деяких аспектах рімейк його переважає, що в наші часи зійде за сенсацію.
Спеціалісти команди iFixit провели розбірку Red Magic 11 Pro — ігрового флагмана, який названий найпродуктивнішим Android-смартфоном у жовтні та листопаді.
Нагадаємо, головною особливістю гаджета є комбінація повітряного та водяного охолодження, і саме ця система отримала найбільше похвали від iFixit.
Що відомо
Інженери відзначили, що розбір смартфона значно спрощує той факт, що для початку процесу необхідно зняти не дисплей, а задню панель, в якій і розташована система охолодження — це легко зробити і всі інші комплектуючі залишаються в повній цілісності.
Високу оцінку від iFixit заслугувала і чудова модульність компонентів смартфона, наприклад, камера легко знімається і встановлюється назад. Ремонт спрощує і відсутність запатентованих гвинтів, які вимагають спеціальної викрутки.
А ось далі починаються проблеми.
Зняти акумулятор в Red Magic 11 Pro неможливо без порушення цілісності, його потрібно виривати або, як зробили iFixit,— використовувати вакуумну присоску.
Спеціалісти навіть не стали знімати дисплей, однак констатували, що Nubia не подбала про ремонт Red Magic 11 Pro і не надала ні керівництва по ремонту, ні програми підтримки.
У підсумку iFixit оцінила ремонтопридатність Red Magic 11 Pro на 3 бали з 10, тож смартфоном краще користуватися обережно.
На TGA 2025 компанія Blizzard анонсувала друге доповнення Lord of Hatred для Diablo IV. На честь цієї події Lenovo представила спеціальну версію ігрового ноутбука Legion Y9000P.
Що відомо
На кришці Legion Y9000P Diablo IV Edition зображені демоничні крила Ліліт, і загалом комп’ютер прикрашено рунами та логотипом гри та виглядає надзвичайно стильно. Навіть зарядний пристрій прикрашено впізнаваним рисунком.
Однак Legion Y9000P Diablo IV Edition не лише приваблює дизайном, а й має потужні характеристики.
Ноутбук постачається з процесором Intel Core Ultra 9 275HX і відеокартами GeForce RTX 5080 Laptop або RTX 5070 Ti Laptop.
Комп’ютер отримав 32 ГБ оперативної пам’яті та SSD на 1 ТБ, підтримує Wi-Fi 7 і має чотири вбудовані динаміки.
Насолодитися топовими іграми на високих налаштуваннях графіки допоможе 16” OLED-екран з роздільною здатністю 2.5К та частотою 240 Гц.
Вартість Legion Y9000P Diablo IV Edition становить $2410 або $3120 (у перерахунку з юанів) залежно від відеокарти. Поки підтверджено реліз лише в Китаї.
Для тих, хто не в курсі
Доповнення Lord of Hatred для Diablo IV вийде 28 квітня 2026 року на всіх платформах і введе в гру два нових класи, один із них — Паладин.
Події DLC розгорнуться в новому регіоні Сковос, а в центрі уваги буде Лорд Ненависті Мефісто, з яким і доведеться битися гравцям.
11 грудня на платформі Netflix розгорнулися неабиякі різдвяні клопоти у комедії “Людина проти немовляти” — формально продовженні мінісеріалу “Людина проти бджоли” (2022), у якому Ровен Аткінсон вступив у конфронтацію з нестерпною комахою. Цього разу легендарному містеру Біну буде знову несолодко — йому належить дати раду непосидючому малюку.
Плюси:
фірмовий Ровен Аткінсон; тепла різдвяна атмосфера; тут є приводи для хорошого настрою; комфортний хронометраж серій;
Мінуси:
достатня присутність умовностей; крінжове CGI-маля; наївність гумору, як і передбачуваність деяких комедійних моментів сподобається не усім; перегини з продакт-плейсментом;
7/10
Оцінка ITC.ua
“Людина проти немовляти”/ Man Vs Baby
Жанр різдвяна комедія Творці: Ровен Аткінсон, Вільям Девіс У ролях: Ровен Аткінсон, Сюзанна Філдінг, Стів Едж, Суніл Патель, Роберт Батерст, Еллі Вайт, Ангус Імрі, Сунетра Саркер, Алана Блур, Клоді Блейклі Прем’єра Netflix Рік випуску 2025 Сайт IMDb
Тревор Бінглі працює завгоспом у сільській школі та планує провести Різдво разом з колишньою дружиною Джесс та вже дорослою донькою Медді. Однак цим планам не судилося здійснитися, адже Джесс відгукується на пропозицію свого нинішнього бойфренда вирушити на Барбадос. До того ж цей нахаба пообіцяв оплатити навчання Медді, в той час як Бінглі животіє у бідності без найменших перспектив змінити ситуацію на краще.
Але, о різдвяне диво, стражденному надходить вельми вигідна пропозиція від компанії домонагляду, де Тревор досі зареєстрований як робоча одиниця. Там змінилося керівництво і, схоже, ніхто не в курсі про ту катастрофу, яка відбулася з невдачливим працівником минулого разу, коли він влаштував погром через бджолу.
Нині ж йому необхідно доглядати за пентхаусом непристойно заможної пари в самісінькому центрі Лондона. Та ця, на перший погляд, проста робота стає для Бінглі черговим кошмаром, адже йому доведеться ще й опікуватися немовлям-Ісусом з різдвяної шкільної вистави, котрого ніхто з батьків так і не забрав.
Як і у випадку з “Людиною проти бджоли” слід констатувати, що формальний другий сезон шоу — це типовий Аткінсон. Нехай із застереженнями, але досі в хорошому сенсі. Звісно, 70-річний актор очікувано не дає тієї енергійної фізичної комедії, що була присутня за часів “Містера Біна” або принаймні “Джонні Інгліша” — тутешній виступ досить спокійний, стриманий і абсолютно точно можна сказати, що виконаний на досвіді. Але і цього цілком достатньо, щоб приємно провести час біля екрана.
Фірмовий аткінсонівський гумор — завжди в тій чи іншій мірі реінкарнація містера Біна. Недарма ж тут є пряма згадка про культового персонажа в одному з діалогів, причому її видали ще на етапі трейлера.
От і цього разу ми стикаємося саме з таким гумором: позамежна кількість абсурдно-кумедних ситуацій, боротьба з вітряками, продиктована загальною недолугістю та водночас героїчною винахідливістю героя, плюс звичні вибрики та гримаси. Звідси і виринає очевидна передбачуваність та наївність місцевого комізму. Але в цьому ж і його магія — ви точно знаєте, чого чекати від містера Аткінсона.
Останньому точно не звикати до ситуацій, в яких він опиняється, і тут навіть не обов’язково згадувати Біна. Різдвяно-святкового коміка згадуємо в ефектному камео з “Реального кохання” (2003). Заклопотаного приготуванням вечері — у дотепній післятитровій сцені під “У печері гірського короля” Едварда Гріга у “Джонні Інгліші: Перезавантаження” (2011). Такого, що бавиться з собакою (причому людським серцем, а не черевиком — оцініть, що називається, сміливість гумору тоді і зараз), чи дуркує з немовлям — у “Щурячих перегонах” (2001). Тож коли ми кажемо, що Аткінсон виступає на досвіді, це в прямому сенсі так і є.
Попри те, що комедійний складник серіалу ґрунтується на вищевказаних наївності та передбачуваності, в першу чергу ця історія про добро. Тобто про те, чого нашому світу зараз ой як не вистачає. А як інакше, якщо “Людина проти немовляти” — стовідсотково про різдвяний контент. Усе тут кричить про затишну, максимально безпечну святкову атмосферу (а це вже те, чого вкрай не вистачає усім нам, українцям), про передсвяткові закупи чи просто якусь приємну метушню. Зрештою, це про теплі сімейні зустрічі.
Вистачає на екрані і кричущих умовностей, які виглядають як відверта непродуманість.
Наприклад, дивує воістину суперменська стійкість маля до холоду. Як і його крінжова неприродність у тих епізодах, що вимагали використання CGI; тут доречно згадати про сцену з малюками у “Флеші” (2023), якщо ми чомусь заговорили про дісішну супергероїку.
А про кінцівку, що передбачає тріумфальне єднання абсолютно чужих людей, годі й згадувати. Але чи варто сильно зважати на такі прикрощі у різдвяній комедії з Ровеном Аткінсоном — на це питання кожен глядач має дати відповідь самостійно.
В усьому іншому це досить приємна невибаглива розвага, спрямована підсилити ваш святковий настрій. В “Людині проти бджоли” Тревор Бінглі часом нагадував Кевіна Маккалістера, який постарів. У “Людині проти немовля”, як і в “Сам удома” (1990), теж усе крутиться на тлі святкової атмосфери. Проте в якийсь момент багатостраждальний герой змушує згадати вже не про малого шибеника з класики різдвяної комедії, а про славнозвісних дослідників калу Саломона Самсоновича та Африкана Свиридовича.
Комфортний хронометраж у вигляді 4 епізодів тривалістю у 25 хвилин (виключення становить хіба трохи довший фінальний) дозволяє говорити про максимальне розслаблення біля екрана без затягнутості, в той час як наявні недоліки не встигають надокучити. Та й Аткінсон все ще перебуває у непоганій комедійній формі: кожен прикрий провал його персонажа ризикує обернутися крихітним гумористичним тріумфом для цієї вкрай простої, але теплої історії.
Висновок:
Дивитися шанувальникам Ровена Аткінсона та тим, кому не вистачає затишного різдвяного настрою.
